#27_кольорів_роботодавця, #27_colors_of_employer

МИКОЛА СПІРІДОНОВ: «УКРАЇНА БЕЗ ПОЛІТОЛОГІВ».

На цьому тижні в нашій постійній рубриці  «27_colors_of_employer» досить незвичний гість – Микола Спірідонов, який наразі  співпрацює з  Українським інститутом аналізу та менеджменту політики, в якості  політичного експерта. Говоримо про можливі шляхи успішної кар’єрної реалізації студентів-політологів та актуальність політології на сучасному етапі розвитку нашої держави.

-         Спеціальність «політологія» дуже популярна під час вступної кампанії. Чи всі абітурієнти розуміють значення цієї професії?

-         На жаль, доводиться стикатися з такими ситуаціями, що не тільки абітурієнти, а й викладачі ВНЗ  з пристойним стажем самі не розуміють, навіщо потрібні політологи в Україні. Для цього варто пояснити, що політолог – це фахівець із вивчення сфери політичних відносин, політичної системи суспільства, політичних інститутів, питань внутрішньої та зовнішньої політики, міжнародних відносин, у галузі аналізу, діагностики і прогнозування політичних процесів і управління ними. 

    Простіше кажучи, політолог – це експерт з питань внутрішньої та зовнішньої політики, який займається, зокрема: підготовкою законопроектів для депутатів, побудовою політичних партій, проведенням виборчих кампаній всіх рівнів, аналізом та моделюванням сценаріїв майбутнього конкретної держави й світу в цілому, проведенням переговорних процесів між різними суб’єктами політики та винесенням відповідного рішення, виступами на ефірах для донесення тої чи іншої точки зору в маси, спектр професійних питань є нескінченним - все залежить від напрямку діяльності.  Саме політологи трактують слова, вчинки політиків і намагаються їх зрозуміло розтлумачити пересічним громадянам. Хоч політологи  здаються коментаторами подій, найчастіше вони є самостійними учасниками політичного процесу і ведуть в ньому власні ігри. Ми так звана проміжна ланка між партійною елітою та народом.

-         Ви, як політолог, очевидно, що дуже добре знаєте, яким чином можна себе реалізувати у цій сфері? Розкажіть, будь ласка, про свій шлях до успіху.

-       Щодо моєї скромної персони, то хочу зазначити, що цікавитися політикою я почав із 8 років!  Уже в 17  років працював у  сфері політичної журналістики. У 2008 році вступив до  ВМГО "Спілка молодих політологів України". Тривалий час працював радником у Верховній Раді. З 2002р. приймаю участь у виборчих кампаніях, як політтехнолог, а з 2007-го виступаю політичним консультантом на радіо і ТБ. Наразі  співпрацюю з  Українським інститутом аналізу та менеджменту політики, в якості експерта. Займаюсь аналітичною і практичною роботою, яка приносить мені задоволення, бо політику вважаю за своє покликання. На моє глибоке переконання людина, яка має здібності завжди зможе себе реалізувати, а труднощі її зроблять  більш витривалішою та цікавою особистістю.

    Саме молоде покоління спроможне змінити нашу державу на краще і не треба зволікати, ні хвилини, бо час на вагу золота.

-         На Вашу думку, чи потрібні зараз країні політологи? Поясніть відповідь.

-         В експертному середовищі існують суперечки, стосовно даної теми. Тому що ми є свідками того факту, що політологи почали формуватися в 1990 - 2000 рр., як представники окремої професійної сфери. Це зумовило потрапляння до цієї сфери дипломованих соціологів, журналістів, істориків, філософів, економістів, як не дивно, фізики теж доповнили цей ряд, які і стали основоположниками цієї професії. Оскільки, на той час тільки почали з’являтися ВНЗ, де готували фахових політологів. Відповідно такі дії викликали процес перенасичення політичного ринку кадрами, що і нині спостерігаємо. 

    Я змушений констатувати, що в найближчі, як мінімум: 5 - 10 років не буде попиту на молодих політологів, саме на тих, хто буде завтра абітурієнтами. Через те, що кожного року випускниками стають тисячі осіб і водночас вони поповнюють біржу дипломованими безробітними. Все від того, що більшість українських ВНЗ не готують політологів – практиків, а перенасичують їх філософською, історичною теорією таких предметів безліч і в кінці незрозуміло, в чому вони розбираються. Прекрасно, що молоде покоління ознайомлення з працями класиків політичної науки, проте на практиці студенти не знають елементарних речей, наприклад, як написати аналітичну статтю чи взагалі кошмар, скільки представлено політичних партій в Парламенті. Є і такі винятки, які ганьблять диплом політолога. Все це результат неякісної вітчизняної освітньої системи, яка ледве тримається від розрухи.

    До того ж політологи в університетах формуються на мріях, що одразу після випуску ти – Президент України або політтехнолог із зарплатнею  в розмірі 30 тис. дол. Я з впевненістю заявляю, що такі політологи нашій державі точно не потрібні. В наш час замовники віддають перевагу політологам віком: 30 -70 років, які мають великий багаж знань в даній сфері та життєвий досвід. Це не свідчить про те, що особи віком 17-30 років не повинні себе проявляти. 

    Мені відомі такі приклади, що деякі політтехнологи у віці до 30 років  стали успішнішими за наших 60 - річних колег і працюють з політиками найвищого рангу. Знову ж таки все залежить від бажання та вміння пробиватися до політичного Олімпу. Я жодним чином не хочу юних політологів образити чи підштовхнути їх до думки, що політика – це справа не для молоді. Навпаки, вважаю, що саме молоде покоління спроможне змінити нашу державу на краще і не треба зволікати, ні хвилини, бо час на вагу золота. Якщо в тебе у душі все кипить і ти відчуваєш, що політика – це твоє покликання, то треба пробувати, хто б що не говорив, бо саме борці, а не слабаки керують світом !

-         З чого потрібно починати студенту-політологу, щоб стати успішним?

-        Я усвідомлюю, що вища освіта потребує ретельних змін, попри це, студент може вдома вже з 1 курсу самостійно ознайомлюватись з професійною літературою (яку відшукає на різних мовах в Інтернеті) по копірайтингу, політтехнологіях, піару, іміджеології, соціології, психології тощо; відвідувати експертні заходи, брати участь в написанні конкурсних робіт на суспільнозначущу тематику, стажуватися, закінчувати освітні школи. Ніхто вас за руку водити не буде, настало суворе доросле життя і треба більш наполегливо іти до поставленої мети, якби не було тяжко -  ніколи не зрікайтеся мрії !

-         Де і з ким працюють політологи?

-         Спеціальність «Політологія» передбачає застосування професійних навичок в таких сферах: експерт, аналітик, радник або політичний консультант керівників держави, політичних партій та впливових громадських організацій, виборчих штабів, вітчизняної бізнес – еліти та іноземних компаній, які працюють в Україні, органів державної влади та місцевого самоврядування, ЗМІ. Фахівець інформаційно – аналітичних центрів (прес – секретар) МЗС, МВС України, СБУ, ВРУ, Адміністрації Президента, Кабміну, інших правоохоронних органів, фондів, приватних компаній, мас – медіа. Найчастіше співпрацюють з конкретними політичними силами або є координаторами політичних проектів.

-         Як Ви вважаєте, де готують найкращих спеціалістів у сфері політології? Чому?

-       На це запитання мені дуже складно відповісти. Як ви вже зрозуміли з вищесказаного, то в мене існує великий сумнів, з приводу українських вишів. Кожна ситуація – є специфічною, тому однозначно сказати неможливо, все треба перевіряти на практиці. Можуть, як приватні університети готувати кваліфікованих фахівців, так і провідні виші поставляти на ринок людей малоосвічених. Безумовно, зовсім інша річ – це зарубіжні ВУЗи. Наприклад, Американська школа політтехнологів славиться підготовкою практиків. В тяжке сьогодення не всі юні душі мають можливість для навчання не те, що в Україні, а про за кордон взагалі мова не йде. Існують освітні програми по обміну і це для когось квиток у світле майбутнє.

-         Які навички повинен мати політолог у наш час?

-       Видатними політологами стають господарі аналітичного складу розуму, любителі будувати гіпотези і робити прогнози. Ораторські вміння, енергійність, самоконтроль, холоднокровність, наполегливість, вміння блефувати, мобільність, гнучкість, відповідальність, допитливість, креативність, обізнаність в політиці.

    Чим би юний політолог на перших порах не займався - трудився депутатським помічником, строчив чернетки для експерта або від виборів до виборів працював піарником у виборчому штабі, йому необхідно розвивати в собі головну якість для успіху в цій професії - комунікабельність. І накопичувати зв'язки у верхах. Це набагато важливіше, ніж мати профільну освіту. Так що відоме питання, чи пов'язані політологи з політиками, в політологічному середовищі взагалі не питання. Звичайно, пов'язані. Це наше основне джерело доходу.

-         Після Революції Гідності політологам працюється легше чи важче? Чому?

-       Політологи як ніхто інший піддаються суспільним змінам. Історія України багата на події, кожна з яких щось позитивне або негативне внесла в життя людства. Після Революції в перші дні, місяці не дуже легко було в професійному плані. Всі революції, війни – це революції свідомості нації, переосмислення своєї сутності на землі. Хотілось, щоб якнайменше гинуло наших співгромадян у боротьбі за пошуки кращого шляху життя, щоб зміни наставали еволюційно.

Автор статті – ІннаКоломисюк – журналіст ЦП «Імпульс». Керівник проекту – Володимир Швець.