Практичні поради з розвитку пам'яті!

Сесія - це вже історія  і  декілька відміток у заліковці. Але, друзі, згадайте, як же складно було це пережити. Хтось плакав, хтось гриз граніт науки 8 днів на тиждень, 27 годин на добу, а хтось шукав методи полегшення своїх мук. Основна проблема сесії, це не лінь і навіть не злі викладачі, а те, що запам'ятати ТАКУ кількість інформації просто неможливо! Насправді, це людський фактор, мозок не завжди на слухається:( , але не бійтесь, вихід є завжди. Сьогодні будемо вчитись "обманювати" людську природу і, як правильно "напружувати" оту сіру речовину!

Уже через 20 хвилин після розмови, або прослуханої лекції людина забуває приблизно 30% почутого і 50 % протягом 30 хв. Статистика засмучує, але  мотивує до покращення результатів нашої пам'яті.

Ми часто тренуємо наші пам’ять і увагу, завдяки повсякденним ситуаціям – коли запам’ятовуємо, що потрібно купити, намагаємося не забути про дні народження близьких і друзів, розповідаємо знайомим про переглянутий фільм, чи прочитану книгу. Проте, іноді ,кожен з нас помічає, що починає забувати елементарні речі, через перезавантаженість інформацією, або ж, взагалі, без видимих на те причин. Тоді виникає потреба у націленому тренуванні пам’яті. У всіх прийомів, що сприяють покращенню пам’яті є загальна назва – мнемоніка (від грец. mnemonika – «пам’ять»). Такі вправи використовували ще до нашої ери. Найкращий для запам’ятовування час – з 8 до 10 ранку і з 8 до 11 вечора, адже у ці години наш мозок особливо активний.

Важливо розуміти, що тренування здібності завчати (зазубрювати) необхідні матеріали – пуста трата часу. Якщо ми дійсно ставимо перед собою мету розвиватися і вдосконалюватися. Пам’ять завжди розвивається у тісному взаємозв’язку з нашою увагою, сприйняттям і активним мисленням. Тому більшість підібраних нижче рекомендацій здійснюють комплексний вплив на наше мислення, а також на таку важливу його складову, як пам’ять. 
Основні правила тренування пам’яті:

1. Одним із найефективніших методів запам’ятовування різноманітної інформації є асоціації. Потрібно добирати до понять, котрі важко запам’ятати, асоціації, які при згадуванні будуть орієнтиром. Наприклад, для того, щоб не забути прізвище «Хлєбніков» уявляти собі запашну булочку, «Дроздов» – птаха на дереві і т. д.

2. Коли потрібно сісти за вивчення конкретного матеріалу, сконцентруйтесь і, сидячи за своїм робочим столом, запишіть на невеликому аркуші паперу свої сумні думки, неприємності, що сталися з вами нещодавно – це значно покращить глибину сприйняття та якість запам’ятовування. Справа у тім, що наш мозок апріорі надійно фіксує абсолютно всю негативну інформацію, котра до нього надходить. Після того, як ви «налаштуєтеся на хвилю» негативної інформації, яка вже зафіксована у мозку, вся інформація, що надійде після цього автоматично сприйметься мозком як негативна і так само зафіксується у глибинах пам’яті. Можливо, це не найприємніший метод, проте його ефективність доведена результатами дослідження вчених Університету Кіото у 2008 році. Погодьтеся, у нашому повсякденному житті так чи інакше присутній негатив – чому б не направити його у корисне для самовдосконалення русло?

3.  Розвиткові активного мислення, глибокої пам’яті допоможуть будь-які види їх тренування і випробовування. Нехай це будуть гра у шахи чи шашки, розгадування кросвордів, ребусів, логічних завдань, загадок, головоломок. Дехто вважає, що це ніяк не стосується пам’яті, ніяк не допомагає розвиткові. Комусь ці завдання здаються занадто простими, а комусь незрозумілими, складними чи безглуздими. Проте, починаючи з найпростіших варіантів (якщо для вас це важко – спробуйте елементарні, можливо навіть дитячі завдання), а пізніше переходячи до складніших, ви досягнете оптимального рівня розвитку логічного мислення, уважності, запам’ятовування.

У наш час можна просто завантажити на свій мобільний програму із завданнями на запам’ятовування, логіку, швидкість реагування. Технології сьогодні доступні всім, то чому ж не можна скоротити серфінг по сторінках соціальних мереж на декілька хвилин, а у вільний час не пройти корисні для власного мислення ігрові завдання.

4.  Повторіть інформацію, яку треба запам’ятати - вголос. Коли проговоримо про себе дату, номер телефону, адресу чи ім’я, буде легше згадати, адже слова іншої людини ми можемо «пропустити повз вуха», а свої – навряд. Якщо об’єм інформації більший за номер телефону чи адресу, то читати її потрібно якомога голосніше. Вченими доведено, що слова запам’ятовуються на 10 % краще, якщо їх викрикнути.

5.  Якщо ж перечитування вголос не дає ніяких результатів, то маємо ще один варіант – записати власний голос на диктофон і слухати запис, поки займаєтесь іншими справами, йдете вулицею чи бігаєте на стадіоні. Дехто рекомендує вмикати запис тихесенько й спати під нього.

6. Безсумнівно розвиткові пам’яті допомагає вивчення віршів. Цей метод люблять не всі, адже багато людей вбачає проблеми свого запам’ятовування саме у своєму невмінні вивчати поезії та прозу напам’ять, у складності дослівного запам’ятовування текстів. Але ж, як то кажуть: «Клин клином вибивають». 

 Перечитайте текст повністю. Поділіть його на рівні, зручні для вивчення частини (залежно від вашого початкового рівня це може бути 2 рядки поезії, строфа або дві, одне чи кілька речень прозового тексту на ваш розсуд). Прочитайте першу частину і спробуйте повторити її, не підглядаючи у зошит/книгу/комп’ютер/телефон. Якщо не вдасться, то спершу можна підглядати (не зловживайте, адже головне тут – навчитися не бути прив’язаними до написаного тексту). Повторюйте доти, доки не зможете самостійно відтворити цей уривок. Так само вивчіть наступну частину, після чого об’єднайте їх в одне ціле й за тим же принципом спробуйте самостійно розповісти цей вже більший уривок. Вивчіть третій і приєднайте до великого і так далі. Тут важливо не переплутати порядок частин логічно чи асоціативно пов’язуючи їх між собою.

Для того, щоб було легше вивчати поетичний чи прозовий текст, варто не сидіти на місці. Ходіть по кімнаті, вчіть під час пішої прогулянки парком (ідеально, коли там малолюдно і можна матеріал повторювати вголос), можна вивчати окремі уривки тексту у різних кімнатах або ж у різному положенні (лежачи або сидячи, на ліжку, на підлозі, або у кріслі).

7. Після перегляду фільму виділіть кілька хвилин для того, аби подумки «прокрутити» послідовність усіх подій, згадати всі можливі дрібниці. Це матиме колосальний позитивний вплив на загальний розвиток вашої пам’яті.


8. Щоб краще запам’ятовувати важливі дати, можна асоціювати їх із датами з особистого життя, які ви точно не забудете. Наприклад, я народилася 1991 року, а Велика Вітчизняна війна почалася на 50 років раніше.

9. Надзвичайно ефективним є метод під назвою «Гра сірниками». Візьміть 5 сірників та киньте на стіл. Протягом кількох секунд запам’ятайте їхнє положення, а потім, відвернувшись спробуйте відтворити його за допомогою інших. Спочатку вправа може вдаватися непросто. Якщо не вдасться відразу запам’ятати, то погляньте ще на секунду й відтворіть картину. Вміння приходить із тренуваннями. Коли помітите, що вам стало легко виконувати вправу, збільшуйте кількість сірників і зменшуйте час запам’ятовування.

«Гра сірниками» не лише тренує зорову пам’ять, але й допомагає прослідковувати прогрес у результаті тренувань. А ігрова форма додає азарту при виконанні простого, але корисного тренування пам’яті.

10. Розвивайте свою уважність, швидкість мислення та реагування – спробуйте протягом дня рахувати усі червоні авто/книжкові магазини, чи що-небудь інше, що буде траплятися вам на очі. 

11. Позитивний загальний вплив на роботу мозку буде від розвитку креативності мислення. Скільки нестандартних способів використання ви зможете придумати для звичайної ручки/пляшки/стола/коробки? Зараховуйте до них навіть абсурдні ідеї, адже наша головна мета – активно роздумувати, «розрухати» й активізувати наш мозок. 

12. Із попередньої пропозиції випливає ще одна – щоб тренувати пам’ять, протягом дня оберіть собі будь-яку тему для роздумів і, коли з’являтиметься вільна хвилинка продумуйте все до дрібниць. Уявіть собі якусь ситуацію та шукайте різноманітні способи виходу з неї, пригадайте випадок з минулого і спробуйте описати його до найменших дрібниць, вигадайте можливі шляхи розвитку подій, у разі заміни якоїсь обставини і т. д.

13. Розширюйте свій словниковий запас! Кожен з нас використовує у повсякденному житті надзвичайно малу частку власного словникового запасу. Спробуйте вводити у використання нові слова – синоніми до використовуваних. Спробуйте записати на аркуші усі, які лишень можете згадати, слова, що починаються літерою а/б/в і т. д. Багато читайте (рідною мовою!) – це значно розширить словниковий запас і книги стануть джерелом нових слів, раніше невідомих понять. Ну, а про загальний вплив книг на освіченість, ерудованість та розвиток людини вже не варто й казати..

14. Наш мозок надзвичайно лінивий (як, часто, і ми), тому для того, щоб розвиватися, активізувати своє мислення потрібно не дозволяти собі «замуровуватися» у зоні комфорту. Якщо ви правша, малюйте, чистіть зуби, відчиняйте двері, у домашніх справах та за будь-якої можливості використовуйте ліву руку. Якщо ж ви лівша – навпаки. Спробуйте змінювати звичні маршрути на навчання/роботу і додому, намагайтеся не слухати місяцями одну й ту ж музику. У світі стільки виконавців та радіостанцій, для освоєння яких не вистачить і життя довгожителя. Не зациклюйтеся на однотипних книгах/газетах/журналах, шукайте щось нове, розширюйте свій кругозір і це дасть лише позитивні результати..

15. Можливо, ця порада «баян», але без спорту неможливо покращити нічого в своєму організмі. Під час бігу чи виконання вправ, танців або хоча б виконання звичайної зарядки, у нашому мозку прискорюються процеси творення клітин, він омолоджується. Фізична активність сприяє надходженню кисню, як в організм загалом, так зокрема і до мозку. Це пришвидшує мислення, покращує запам’ятовування, активізує всі процеси, які відбуваються у нашому світлому розумі.

16. Гімнастика для очей. Вченими доведено, що якщо протягом хоча б 30 с. рухати очима з боку в бік, то якість запам’ятовування покращиться на 10 %. Тим більше, зараз всі постійно працюють за комп’ютером, тому гімнастика буде корисною і для зору, і для пам’яті.

17. Харчування та вітаміни. Лідер тут вітамін В. Недостатність вітаміну В12 може призвести до втрати пам’яті. Виноградний сік, цитрусові, родзинки, шпинат, чорнослив, горіхи – все це продукти-антиоксиданти, котрі впливають на омолодження клітин мозку та пришвидшення усіх мисленнєвих процесів. Риба багата на жирні кислоти омега-3, котрі забезпечують швидке наповнення енергією, що необхідна для якнайшвидшої передачі імпульсів у мозку. Мед, морська капуста, нежирне м’ясо і загалом здорове харчування очистить не лише ваш організм, але й свідомість.

18. Здоровий сон – запорука того, що мозок опрацює отриману інформацію. Адже уві сні мозок закріплює всю отриману за день інформацію, а також формує спогади (!). 

Отож, ми опрацювали прості, доступні студентам способи оптимізації запам’ятовування та пришвидшення процесів мислення. Всі вони доступні, не потребують великих затрат, чи особливих обставин.  Вони відібрані за принципом повсякденного використання. Адже ми часто лінуємося регулярно виконувати складні, громіздкі завдання, розроблені вченими, просто не знаходячи на це часу. Для активних людей, котрі хочуть кожні 1-2 вільні хвилини вдосконалюватися - маємо підбірку простих та ефективних методів покращення власного мислення.

Марина КИЧАК

журналіст "Stud-Point" з м. Бар

Барський гуманітарно-педагогічний університет імені М. Грушевського