Інтерв'ю: "Файне місто" - погляд зсередини

Територія вільна від політики, проблем та негараздів. Територія вільна від рас, релігій, конфесій, професій та іншого нікому не потрібного поділу. Територія вільних людей.

 «Файне місто» - фестиваль, що у 2016 році зібрав на території аеропорту Тернопіль більше 13 тисяч абсолютно різних та вільних у смаках, переконаннях, зовнішньому вигляді людей. Море локацій, запальні українські та європейські гурти, найкращі ведучі та неймовірні люди, - все це зробило фестиваль справді незабутнім. Для когось було довгоочікуваною подією, а для когось несподіваним відкриттям виступи хедлайнерів: Pain, Lordi, Kiss forever band, Hardkiss, Zdob si Zdub, Rideau, Eskimo Callboy, Dead by April, ADEPT. Та, звісно, всі горлали пісні українських улюбленців: Бумбокс, ТНМК, Антитіла, Фіолет, Один в Каное, Vivienne Mort, O. Torvald, Pianoбой, Brutto.

І вся ця неймовірність, відрив від реальності відбувся завдяки довгій підготовці та тяжкій праці організаторів фестивалю «Файне місто». І нам вдалося поспілкуватися з одним із засновників та організаторів – Максимом Черкашиним, який розповів, що ж відбувається за кулісами фестивалю.

-          Де взагалі взялась і як виникла ідея проведення «Файного міста»?

-          Вона взялась не тут. Ми в перший раз його проводили в Тернополі на невеликому острівку Чайка. Я тоді працював в міській раді. Хлопці мали ініціативу зробити там один невеличкий фестиваль, але він не вийшов, тому вирішили зробити власний фестиваль.

-          Тобто міська рада допомагає в організації?

-          Міська рада допомагала і допомагає. Просто зараз ми знаходимося не на території міста. Це не юрисдикція міської ради, але, все одно, є певні ресурси, якими вона допомагає: білборди, сітілайти, електрощитки, - ті ресурси, які вона має  - вона надає.

-          А щодо спонсорів. Складно було шукати їх спочатку? І чи стало легше зараз?

-          Спонсорів і зараз складно шукати, і раніше було складно. Коли ти робиш щось вперше, ти приходиш і малюєш це на пальцях. Тебе ніхто не знає. Ти один з тисячі, і не факт, що ти будеш успішним. Навіть зараз, коли ми працювали з національними спонсорами, це досить важко розповісти: де Тернопіль, що це за фестиваль, що це справді якийсь хороший захід. Тому зараз ми працюємо на власне ім’я, на власний бренд. Потрібно, щоб було багато відео, багато хороших фото, багато рекомендацій. Це для того, щоб було простіше пояснювати спонсорам хто ми, що ми, який продукт ми пропонуємо і яку вигоду вони з цього отримають.

-          Як проходять відбір гуртів? Чи складно пройти акредитацію молодим гуртам?

-          Молодим – звичайно. Це ж не фестиваль молодих талантів. Наша основна цінність, щоб

відвідувачі були задоволені. Але, насправді, є дуже багато молодих гуртів, які грають якісно. До прикладу - Aurum de Luna, який відкривав Light Stage. Вони досить молоді, але вони грають хорошу якісну музику. Треба, щоб був певний баланс.

-          А ті гурти, що вже є відомими. Чи складно їх запросити?

-          Є люди, які ведуть переговори, тобто створюється певний номінальний список з яким працюють. Тобто, звичайно тут є питання ціни. Ми не можемо дозволити собі гурти за 100 тисяч доларів, умовно. Ми дивимось у певній ціновій політиці - 8-10 тисяч доларів. Є певний перелік. І вже з ним можна вести переговори і підбирати.

-          Чим саме займаєтесь ви?

-          Більше організаційними питаннями: співпраця з санстанцією, з медициною, пожежна станція, хенд-мейд ярмарком. Тобто, перед цим є ще ряд моментів, коли ви погоджуєтесь з різноманітними службами різні питання, щоб все було безпечно.

-          Що найскладніше в організації фестивалю?

-          Не можу сказати…це командна робота. На кожному етапі роботи у кожної команди виникають свої проблеми. Хлопці, що займаються гуртами мають свої проблеми. Я займаюсь тим, щоб служби почували себе комфортно, тобто, з одного боку виконували свої функції, але з іншого не мали претензій до інших людей, що тут працюють. Тобто, повинна бути певна гнучкість, і певне входження в положення.

-          Скажіть, чи все вдалося? Адже погода створила трохи проблем.

-          Крім погоди, більш менш все вдалося. Є всі локації, які заплановані, не було ексцесів чи екстремальних ситуації. Всі волонтери, всі служби працюють в штатному режимі. Все нормально.

-          Як змінився фестиваль порівняно з минулим роком? Який прогрес за весь час взагалі?

-          Кожного року фестиваль збільшується майже в два рази і по кількості учасників, і по розміру, і по кількості сцен, і по якості. Взагалі по всьому. Ми як організатори весь час ставимо для себе вищу планку. І, авжеж, боїмося чи досягнемо ми її чи ні. Але ми не хочемо залишатися на тому ж рівні. Ми не хочемо зупинятися. Якщо ми не будемо розвиватися, ми будемо регресувати. Тому цього року ми маємо найбільшу сцену в Україні, найбільшу кількість сцен взагалі. Ми маємо чотирьохденний фестиваль, коли в Україні лише трьохденні. Ми маємо найбільшу кількість учасників пов’язаних з Євробаченням, переможців. Тобто, ми намагаємось кожен рік зробити особливим. І взагалі, можна сказати, що фестиваль перестає бути музичним. Спочатку ми казали, що це рок-фестиваль, потім це був музичний фестиваль, далі міжнародний музичний фестиваль, зараз це просто фестиваль. У нас є літературна сцена, великі спортивні зони, хенд-мейд містечко, - тобто, це такий великий фестиваль, куди людина приїжджає, проводить тут певний час повністю автономно, відкидаючи все зайве з голови, відпочиває і набирається сил.

-          Чи є вже якісь задумки чи прогнози на наступний рік?

-          Нам важливо закрити цей фестиваль. Підбити певні підсумки, подивитися відгуки, зробити

аналіз позитивних/негативних моментів і відразу братися за наступний фестиваль. Що ми зробимо точно, враховуючи помилки минулих років, почнемо працювати із партнерами навіть не за пів року, а десь за рік, коли формується їх бюджетний рік на різні заходи.

-          Чи буде фестиваль і надалі чотирьохденним?

-          Ми ще не думали, але точно не менше 4 днів, і можливо на іншій локації. Але масштаби будуть збільшуватися. Ми постійно відслідковуємо європейські, американські фестивалі, тобто ті, що обігнали нас вже на 10 років. Ми дивимося, які в них є новинки, і що з цього ми можемо застосувати на своєму фестивалі. Ми починаємо фестивальне літо, і ми прагнемо бути першими. Тут головне прогрес. Не важливо, хто ви сьогодні, головне – ким ви будете завтра. Можна бути дуже класним фестивалем, але якщо бути на одному рівні 100% тебе хтось переросте. Якими б крутими ви б не були – завжди хтось дихає в спину.

-          Що найкраще саме у роботі організатора? Що не бачать і втрачають звичайні відвідувачі?

-          Фестиваль - це десь 97-98% його підготовка. Що є круто – це приїхати сюди за пів року, коли тут взагалі нічого немає…є просто злітна смуга і трава. І все. І ви собі проектуєте – тут буде

одна сцена, тут буде друга… І ви собі малюєте це лише в уяві. Потім все це будується, і в один момент ти бачиш, як все це оживає, і як це є насправді. І авжеж круто читати відгуки, бо вони побудовані на емоціях. Емоції це те, що запам’ятовується. Ми даруємо емоції: люди тут знаходять собі пари, нові знайомства, друзів.

-          І в підсумку: які загальні враження? Що ви можете сказати про «Файне місто»?

-          Вражень ще немає. Робота ще не закінчена, тому висновки робити зарано. Можу сказати лише, що ви зараз набираєтесь різних емоцій, всяких позитивних вражень, а завтра це закінчується. Ти звикаєш до певного ритму, а потім ти просто повертаєшся в реальність. І є таке невелике почуття порожності. Але з іншого боку закінчується щось одне, починається щось друге. Закінчився фестиваль «Файне місто 2016», буде фестиваль «Файне місто 2017». Буде щось інше, щось крутіше і краще.

І справді, завдяки величезній зробленій роботі, відвідувачі фестивалю отримали багато вражень, які у старості будуть згадуватися з приємною ноткою ностальгії. Я сама побувавши у вирі подій, можу сказати, що «Файне місто» це емоції, які неможливо забути, і квиток на «Файне місто 2017» буде в мене, як тільки вони з’являться у продажу.

Дар'я ПРОНОЗА

журналіст STUD-POINT з м. Дніпро