Конституція
України та законодавчі акти визнають працевлаштування правом, а не обов’язком
осіб. Внаслідок реформування законодавства працевлаштування випускників тепер
не є компетенцією університету. Так само колишні студенти бюджетної форми
навчання не повинні і відшкодовувати його вартість, чого раніше вимагали деякі
ВНЗ. (Хоча варто зазначити, що така вимога і до проведення реформ була
незаконною, оскільки не було встановлено механізму відшкодування).
Зараз цей порядок обов’язковий лише для
студентів медичного профілю. (Тобто, якщо Ви – студент-медик чи
випускник ВНЗ медичного спрямування і навчались (навчаєтесь) коштом
держави, то маєте три роки працювати за
направленням (строк спливає з моменту укладання трудового договору). Зверніть
увагу, що час навчання в інтернатурі до цього строку не включається.
Скасовано також видання направлень на
роботу для випускників та необхідність надання довідок про самостійне
працевлаштування. Тепер університети допомагають випускникам реалізувати своє
право на працю винятково добровільно за допомогою центрів працевлаштування. А
ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» визнає обов’язком держави у співпраці з
роботодавцями лише створення умов для реалізації випускниками свого права на
працю.
Корисні джерела:
- Конституція
України (ст. 40, ст. 43, ст. 53)
- ЗУ «Про вищу освіту»
(редакція від 14.05.2015)
- Постанова
Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих
навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»
від 22 серпня 1996 року.
- Постанова
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів
України від 22 серпня 1996 року» від 15 квітня 2015 року.
- Лист МОН України
№ 1/9-216 від 28 квітня 2015 року «Щодо працевлаштування випускників вищих
навчальних закладів».
0 коммент.:
Дописати коментар