Не хочу працювати

 На жаль, багато студентів уже на третьому або й на останньому курсі розуміють, що їх зовсім не приваблює професія, що вони здобувають. І що робити у такому випадку? Адже небажане навчання стає справжньою каторгою для студента, справжнім пеклом. Та навіть коли ти навчаєшся на того, ким все життя мріяв стати, все одно, полюбити ходити на пари і виконувати "домашку" є серйозною проблемою.

 Залишити навчання - теж не вихід. При такому рішенні батьки будуть дуже розлюченні, що в результаті перетворить колишнього студента  у предмет вічних  дорікань.

 Навчатися далі - пекло.

 А що, якщо ще не все втрачено? Що, якщо можна повернути, або ж розпалити, любов до професії, яка здобувається? Адже ще трошки, і потрібно працювати над дипломною роботою. А потім шукати роботу. І куди податись, коли зазначена у дипломі професія не для твої душі?

 Все не так важко, і сумно, як здається на перший погляд. Зазвичай, люди говорять: "Роби те, що любиш". А я кажу так: "Люби те, що робиш".

 Коли ти подавав документи на вступ у свій навчальний заклад, ти про щось мріяв. Можливо, твої очікування були розбиті, викладачі тебе не зрозуміли, нудні пари вбили навіть бажання жити, а байдужі студенти заразили своєю незацікавленістю у навчанні, та, тим більше, у майбутній професії. Ці відчуття, мабуть, знайомі усім. І це нормально, коли тобі щось не подобається. Та відмовлятися від своєї мрії безглуздо. Багато речей у твоїх руках. Тому ти повинен діяти. Процес навчання нудний тому, що ти не береш у ньому безпосередню участь. До прикладу: концерт дарує вдвічі більше емоцій, вдвічі більше посмішок і вдвічі більше щастя, якщо ти є не просто глядачем, а учасником, та ще й активним.

 Інша ситуація, коли ти подавав документи на вступ за проханням батьків, бо ж сам, не маючи мрій та цілей, не знав куди і на кого податись. Зараз, можливо, ти

вже знаєш ким хочеш бути, але твоя професія не в змозі  цього забезпечити. Можна знайти альтернативу: перевестись у своєму навчальному закладі на заочну форму навчання і подати документи на вступ туди, де себе бачиш. Залишати навчання не раджу. Життя не без ризиків. Хто знає, куди занесе тебе

років через 25! Раптом, диплом саме цього спеціаліста, якого ти отримав заочно, виручить тебе у якійсь мегасерйозній біді.

 І все ж, немає сенсу даремно просиджувати кожного дня в аудиторіях свого навчального закладу. Життя таке короткочасне. Тому варто навчитися цінувати кожну мить, яка нам дається.  Постарайся кожного тижня робити щось із своєї майбутньої  професії. Якщо це журналістика, то пиши статті, проводь журналістські розслідування, знайомся із цікавими людьми та бери у них інтерв'ю.  Якщо це музичне мистецтво - створюй власну музику. Якщо це образотворче мистецтво - малюй. У зошитах,  альбомах, крейдою, олівцем, ручкою та фарбами.

 А що, якщо це саме те, що тобі потрібно? Запали вогонь любові до своєї майбутньої професії.

                                                                            Діана НИКИФОРУКжурналіст "Stud-Point" з м. Дунаївці
Педагогічний коледж ім. М. Грушевського