Дезінформація: як часто нас обманюють в Інтернеті?

Бодай де завгодно зараз є швидкісний Інтернет, а кількість користувачів соціальних мереж зростає з кожним днем. З такою ж силою зростає кількість фейкової інформації, яку ми читаємо і поглинаємо навіть не помічаючи цього. 

Існують відверті підробки, які ми бачимо і не можемо стримати сміх. Проте є й такі, в які ми віримо, розсилаємо друзям і розповідаємо про них родичам. Вірусний контент містить у собі майже 100% брехні, або правду, яку перевернули з ніг на голову. І це робить їх такими популярними. Ви хоч день жили без "Неможливо повірити, але.." або "Це просто неймовірний спосіб від...". І це тільки те, що лежить на поверхні. Ми покажемо як викинути зі своєї стрічки та голови все це сміття.

Так де ж ми можемо зіткнутись з фейком?

Забавні відео

Всі ми в захваті від пухнастих котиків. Часом вони роблять шалено милі речі, а часом руйнують все навколо себе. Та чи часто у вас виходить відзняти свого скаженого улюбленця? Не дуже. А таке відео може набрати мільйони переглядів. Тож треба його режисерувати. 

Хороший приклад, кіт який співає. Добре чути, що таким голосом кіт співати не може, а маленьке кошенятко, що є причиною шипіння кота, ще раз це доводить. Зрозуміло, що насправді чорний кіт просто шипить на меншого, а потім на відео накладається нова звукова доріжка. І це відео набрало 250 тисяч переглядів.

Або відео, що зібрало 5 мільйонів переглядів. На сто відсотків довести, що це фейк складно. Але навіть, дуже голодний кіт міг би стрибнути на купу снігу, замість того, щоб його таранити головою. А рука, що з'являється у новоутвореному отворі, якби натякає на реальну причину такого штурму.

То як не вестись на такі відео? Просто трохи подумати і уявити себе на місці такого "режисера". 

Цитати великих людей

Мабуть вже немає людей, що не читали "чьоткіє" цитати Стетхема в "пацанскіх пабліках" та не дивувалися безмежній мудрості Конфуція та Ошо. Та, насправді, далеко не всі цитати належать тим, кому приписують авторство. 

Наприклад, слова диванних філософів публікують в соцмережах та підписують відомим іменем. 

Цитата: "Три вещи никогда не возвращаются обратно — время, слово, возможность. Поэтому: не теряй времени, выбирай слова, не упускай возможность" належить далеко не Конфуцію, а російському поету на рахунку, якого лише один вірш.

Та не дивлячись на кількість  та абсурдність таких цитат, люди продовжують постити їх собі у статуси та робити репости на стіну. Страждають від такої "мудрості" всі класики. Проте частіш за все автори таких цитат звичайні користувачі Інтернету, які хотіли таким чином розпіарити своє висловлювання або просто виникають через неосвіченість. Проте брехня, сказана кілька разів, стає правдою...

Іноді неправильне авторство Інтернет-філософи приписують просто через неуважність чи неправильне трактування. Так фраза, яку припасують Марії-Антуанетті "Якщо немає хліба, нехай їдять тістечка" насправді може їй і не належати. Вона згадувалась у творі Ж.Ж.Руссо, але й там не в первинному вигляді. 

Часто переказування повністю або частково змінює значення слів автора. Так всім відоме "ціль виправдовує засоби" лише частковий і скорочений переказ думок Макіавеллі, але зовсім не точна цитата. А викривлений зміст теорії Ніцше про "надлюдину" та панівну расу, на думку деяких став ідеологічною основою націонал-соціалізму. 

Щоб не попастись на гачок в такому випадку достатньо лише вбити фразу в пошук і подивитися в перевіреному джерелі її авторство.

Музика

Вільна музика ВКонтакті, яку все збирають закрити чи зробити платною, ставить під загрозу не тільки прибутки авторів, але й власне їх авторство.

Слухаючи класичну музику, на думку багатьох, можна стати порядком розумніше і аристократичніше, навіть якщо вона перемішана з "АК-47" і "Сектором газа". А ще гріх не показати це всім. Так на стіні красуються композиції типу «Вагнер — Реквием за мрією» чи «Моцарт — Дощ в заповітному».
Назва каже сама за себе, але не для всіх. Збентежити деяких може тільки щось типу "Людвиг Ванич Моцарт - Симфонія номер 534". А більшість досі впевнені, що замість "Реквієм", Моцарт написав саундтрек "Реквієм за мрією". 

Страждають від цього не тільки класики, але й сучасні автори. Так пісню Destiny's Child "Say My Name" привласнюють групі The Neighborhood, а  The Animals — «Paint It Black». Тут добре допоможе звичайний Гугл. 

Дива фотошопу

Добре оброблені фотознімки, які стають чудесами природи - ще один тренд соц.мереж. На боротьбі з ними розкрутився цей паблік. Непоганий хід, так? А вірусна реклама типу змія з двома головами, а далі "Чоловік знайшов це і не зміг стримати крику...", і продовження в пабліку. 

А ще купа "цікавих фактів", на які ведуться довірливі користувачі. Вони підкуповують увагу та заманюють нових підписників, адже прості незвичні та яскраві. Та не варто в це вірити. 

Новини

Доступ до Інтернету зараз має кожен. І створювати новини може кожен. Постом в Твіттер, чи у Фейсбук чи навіть запропонувавши новину на місцевий телеканал. Частіше всього такі новини створюються просто для сміху, але деякі портали новин підхоплюють і розносять їх в масштабі. 

В 2014 році була опублікована новина, що нібито Ярош очолить АТО в Маріуполі, і ця новина рознеслась десятками посилань у мережі. Та звичайно ж не справдилось.

А не так давно був опублікований матеріал вигаданого журналіста Саймона Раунтрі.На його сторінці новини серйозного змісту змінюються відвертими жартами, а аватар явно взятий з фотостоку. Проте такі журнали як "Аргументи і факти", РИА Новини нітрохи не турбувались про це і цитували на своїх сторінках. 

А в Інтернет можна знайти купу сторінок, які пояснюють як зробити фейкові новини та поставити їх в топ у Гугл або Яндекс Новинах. 

Проте це не значить, що з цим не намагаються боротися. Намагаються. Не так давно з'явилась новина, що Твітер та Фейсбук розробляють програму, що буде боротися із неправдивою інформацією. Та чи це не чергова чутка? 

В будь-якому випадку, ми самостійно можемо боротися з тим, щоб фейки не заволоділи нашим мозком. Потрібно лише критично мислити, перевіряти факти та все піддавати сумніву.

Дар`я ПРОНОЗА

журналіст "STUD-POINT"