Розірвання безстрокового трудового договору з ініціативи працівника

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Варто зауважити, що обов'язок попередити роботодавця про звільнення не тотожний обов'язкові “відпрацювати” два тижні після повідомлення роботодавця, про що уповноважені особи часто   забувають.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; вступ до навчального закладу тощо) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Проте для реалізації цього обов'язку роботодавець вимагатиме документи про підтвердження існування тих обставин, які працівник вважає достатньою підставою для негайного звільнення. 

Необхідно також зазначити, що перелік обставин, за наявності яких працівник не зобов'язаний попереджати про намір розірвати трудовий договір за два тижні до бажаної дати, є невичерпним.  Поважність кожної окремої причини оцінюється працівником і роботодавцем в індивідуальному порядку. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. За відсутності причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності такої домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення. Однак власник не вправі звільнити працівника до закінчення двотижневого строку після подачі працівником заяви про звільнення, якщо працівник про це не просить.

 

Не варто також забувати і про право працівника відкликати подану заяву про звільнення в межах наданого законодавством двотижневого строку. Якщо після закінчення двох тижнів після письмового попередження працівником власника про розірвання трудового договору працівник не був звільнений, продовжує працювати і не наполягає на звільненні, власник не вправі звільнити його відповідно до раніше поданої заяви. Нерідко, однак, сам працівник зацікавлений у продовженні роботи якийсь час після закінчення двотижневого строку. Як правило, це пов'язане з тим, що не закінчений процес здачі-приймання матеріальних цінностей, отриманих у свій час працівником, який звільняється, під звіт. Власник, у принципі, міг би закінчити приймання матеріальних цінностей і без працівника, який звільняється, доручивши це спеціально створеній комісії. Але працівник сам зацікавлений у тому, щоб особисто здати матеріальні цінності для того, щоб попередити можливі зловживання. У такому випадку доцільно, щоб працівник ще раз письмово, до закінчення двотижневого строку після подачі заяви про звільнення, підтвердив своє прохання про звільнення, та виклав свою згоду продовжувати роботу до закінчення здачі-приймання матеріальних цінностей. Після закінчення здачі-приймання матеріальних цінностей, з урахуванням повторно поданої заяви, працівник буде звільнений за власним бажанням, хоча б із дня подачі першої заяви пройшло більше ніж два тижні.

 

Відповідно до ст. 3 Закону "Про відпустки" на прохання працівника у разі його звільнення йому може бути надана невикористана відпустка із звільненням в останній день відпустки. Отже, працівник може одночасно з заявою про звільнення за власним бажанням подати заяву про надання йому невикористаної відпустки або її частини. Причому, в цьому випадку днем звільнення буде вважатися останній день відпустки.

Автор: Марія Звягінцева